Міністерство освіти та науки України Н.У. “Львівська політехніка” Кафедра “Охорона праці”
Звіт з лабораторної роботи №4 “Вивчення запиленості повітря, дисперсності пилу, ефективності пилоочистки”  Мета роботи: Вивчити запиленість повітря, дисперсність пилу, ефективність пило очистки. 2. Теоретичні відомості: Виробничий пил – це тонко дисперсні тверді частинки, які здатні довгий час знаходитись у зваженому стані в повітрі. Ці частинки можуть утворюватися за різних виробничих процесів (дробленні розмелюванні, різанні, шліфуванні, поліруванні, транспортуванні, перемішуванні, упакуванні сипучих матеріалів, горінні, зварюванні тощо). Залежно від хімічного складу пил може бути токсичним і нетоксичним. При оцінці токсичної дії пилу враховуються такі фактори: хімічний склад, дисперсність, форма частинок, розчинність у воді. Найбільшу небезпеку являє пил з розміром частинок до 5 мкм. Частинки таких розмірів затримуються в легенях, проникаючи в альвеоли і частково або повністю розчиняючись у лімфі. В результаті цього залежно від токсичності пилу уражуються ті чи інші органи людини. Навіть нетоксичний пил за великих концентрацій шкідливо діє на організм, викликаючи захворювання легенів – пневмоконіози. За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини діляться на чотири класи: ГКД  Надзвичайно небезпечні речовини - 0,1  Високо небезпечні речовини - 0,1...1,0  Помірно небезпечні речовини - 1,0...10  Мало небезпечні речовини - 10   Для попередження професійних захворювань необхідно, щоб в повітрі робочої зони вміст пилу був нижчий гранично допустимої концентрації (ГДК). Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом всієї робочої діяльності не може викликати захворювань або відхилень стану здоров’я (ДЕСТ 12.1.005-76). У нашій країна ГДК встановлюються санітарними органами Міністерства охорони здоров’я і вимірюються міліграмами на кубічний метр. На сьогодні ГДК встановлені для більш ніж як 850 речовин, у тому числі для понад 200 речовин, які знаходяться у пилевидному стані. Наведені ГДК в Санітарних нормах проектування промислових виробництв (СН 245-71) і Державному стандарті ДЕСТ ССБП 12.1.005-76 “Повітря робочої зони”. При вмісті в повітрі кількох речовин сумарний ефект їхньої дії на організм у більшості випадків дорівнює сумі ефектів всіх компонентів. Сума відношень фактичних концентрацій до ГДК не повинна перевищувати одиницю, тобто С1 + С2 + ... + Сп ( І  ГДК1  ГДК2    ГДКп     Для визначення ефективних методів очистки газів від пилу встановлюють: концентрацію пилу в повітрі; дисперсність пилу (розміри частинок пилу); щільність, хімічний склад, розчинність тощо. 1) Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим, розрахунковим, електричним або фотоелектричним методом. У даній лабораторній роботі застосований ваговий метод, який полягає в осаджуванні пилу з визначеного об’єму повітря на фільтрі. Вагова концентрація пилу в одному кубічному метрі повітря, мг/м3, С = q2-q1 (1)    V0    де C – концентрація пилу в повітрі, кг/м3; q2 – маса фільтру після відбору проби, мг; q1 - маса фільтру до відбору проби, мг; V0 – об’єм повітря, протягнутого через фільтр, м3, приведений до нормальних умов, тобто для такого об’єму, якій він займав би при температурі 0(С і тиску 760 мм рт.ст.; V0 = Vt * 273P (2)    (273 + t) * 760    де Vt – об’єм повітря, протягнутого через фільтр при температурі t і тиску P; P – барометричний тиск у місці відбору проби, мм. рт. ст.; t - температура повітря у місці відбору проби, (С. 2) Дисперсний склад пилу можна визначити також кількома методами: ситовим аналізом; седиментаційним аналізом у рідкому середовищі; методом відбору пилових проб; методом відцентрової повітряної сепарації. У даній лабораторній роботі застосований седиментаційний метод, заснований на осіданні в рідкому середовищі частинок пилу, всі фракції якого перед початком вимірювань рівномірно розподіл...